Гіперплазія ендометрію: причини, симптоми, лікування

Гіперплазія ендометрію — патологічний стан, при якому відбувається надмірне потовщення слизової оболонки матки внаслідок порушення гормональної регуляції. Це одне з найчастіших гінекологічних захворювань у жінок репродуктивного та перименопаузального віку і одна з основних причин аномальних маткових кровотеч.

Актуальність проблеми зумовлена не лише поширеністю, а й можливими наслідками: безпліддям, ускладненнями вагітності та підвищеним ризиком раку ендометрію при окремих формах захворювання.

Записатись на прийом

НСЗУ
Безоплатна консультація гінеколога за програмою медичних гарантій

15+
років досвіду
команди

Як функціонує ендометрій

Ендометрій — внутрішній шар матки, що щомісяця циклічно змінюється під впливом статевих гормонів. У нормі естрогени стимулюють його розростання в першій фазі циклу, а прогестерон у другій фазі готує ендометрій до можливої імплантації. За відсутності вагітності функціональний шар відторгається під час менструації.

Коли баланс між естрогенами й прогестероном порушується — особливо при відносній чи абсолютній гіперестрогенії — ендометрій продовжує неконтрольовано розростатися, що і призводить до гіперплазії.

Причини розвитку гіперплазії ендометрію

Гормональні чинники

Основний механізм — дефіцит прогестерону на фоні надлишкової дії естрогенів: ановуляторні цикли, СПКЯ, перименопауза, ожиріння (жирова тканина є джерелом естрогенів), тривала естрогенна терапія без прогестерону.

Метаболічні та ендокринні порушення

Інсулінорезистентність, цукровий діабет 2 типу, захворювання щитоподібної залози, метаболічний синдром.

Інші фактори

Тривалий прийом тамоксифену, відсутність пологів, пізня менопауза, спадкова схильність.

Класифікація гіперплазії ендометрію

Сучасна класифікація за рекомендаціями ВООЗ виділяє два ключові типи:

Гіперплазія без атипії. Збільшення кількості залоз без клітинної атипії; ризик злоякісної трансформації менше 5%; добре піддається консервативному лікуванню.
Атипова гіперплазія (ендометріальна інтраепітеліальна неоплазія). Супроводжується клітинною атипією, вважається передраковим станом; ризик переходу в рак ендометрію може сягати 25–40%.

Коректна морфологічна оцінка критично важлива для вибору тактики лікування

Симптоми гіперплазії ендометрію

аномальні маткові кровотечі
надмірні або тривалі менструації
міжменструальні кров’янисті виділення
відсутність менструацій із подальшими рясними кровотечами
безпліддя
анемія внаслідок хронічної крововтрати

Важливо: відсутність симптомів не виключає захворювання, особливо у жінок у перименопаузі.

Діагностика гіперплазії ендометрію

Трансвагінальне УЗД дозволяє оцінити товщину та структуру ендометрію, наявність поліпів, але не є остаточним методом діагностики.

Гістероскопія з біопсією — золотий стандарт: дозволяє візуально оцінити порожнину матки, прицільно взяти зразок тканини та одночасно провести лікувальне втручання.

Гістологічне дослідження визначає тип гіперплазії та подальшу тактику лікування.

Лікування гіперплазії ендометрію

Консервативне лікування застосовується при гіперплазії без атипії: прогестагени, внутрішньоматкова система з левоноргестрелом, корекція метаболічних порушень, нормалізація маси тіла.

Хірургічне лікування показане при атиповій гіперплазії, рецидивах, неефективності медикаментозної терапії чи відсутності репродуктивних планів. Обсяг втручання визначається індивідуально.